І. УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ ШИН ЯК ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Директива Європейського парламенту і ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та про скасування деяких директив (далі – Директива про відходи) встановлює інструменти для охорони довкілля та здоров’я людини шляхом запобігання або зменшення утворення відходів, зменшення негативних наслідків від утворення відходів та поводження з ними, шляхом зменшення загальних наслідків використання ресурсів і підвищення ефективності такого використання, що є вкрай важливим для переходу до циркулярної економіки та забезпечення довгострокової конкурентоздатності Союзу.
Директива про відходи встановлює ієрархія управління відходами у порядку пріоритетності: (a) запобігання утворенню; (b) підготовка до повторного використання; (c) рециклінг; (d) відновлення; (e) видалення.
Україна імплементувала основні положення Директиви про відходи прийняттям Закону України Про управління відходами.
30 грудня 2025 року Міжвідомча робоча група, що забезпечує переговорний процес щодо вступу України до Європейського Союзу та адаптацію національного законодавства до права ЄС, на попередньому рівні схвалила проєкт Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (acquis ЄС).
Національна програма виступає комплексним стратегічним документом, який формує цілісну модель виконання Україною всіх зобов’язань у межах переговорів про членство в ЄС та процесу гармонізації національного законодавства з правом Європейського Союзу. Вона трансформує результати скринінгу у структурований загальнодержавний план дій, забезпечуючи логічну послідовність та системність подальших кроків.
Національна програма адаптації у кластері 4: “Зелений порядок денний та стале з’єднання”, розділ 27 – Довкілля та зміна клімату – передбачає: відповідно до цілі 1 «Імплементація директив та регламентів ЄС у сфері управління відходами»; завдання 2 набрання чинності Закону України Про відпрацьовані шини. Тобто, питання переробки відходів шин планується врегулювати на законодавчому рівні до кінця 2027 р.
Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. № 820-р, у розділі «Проблема, яка потребує розв’язання» містить положення, що відходи зношених шин, які є залишками продуктів кінцевого споживання, становлять значний ресурсний потенціал як вторинна сировина.
Стратегія розвитку циркулярної економіки України до 2035 року (далі – Стратегія), проєкт якої було оприлюднено на сайті Мінекономіки для ознайомлення за посиланням https://me.gov.ua/Documents/Detail/60453e42-c0a6-40de-ae37-70fde8c4a85e?lang=uk-UA&title=StrategiiaRozvitkuTsirkuliarnoiEkonomikiUkrainiDo2035-Roku разом з Операційним планом заходів реалізації у 2026-2028 роках Стратегії розвитку циркулярної економіки України до 2035 року https://me.gov.ua/view/acbc27b4-978e-4f87-81fa-3accc045727f є національною візією, яка узгоджується з екологічною політикою України, Угодою про асоціацію з ЄС, Європейським зеленим курсом та Національною стратегією поводження з відходами.
Операційна ціль 1.2 Стратегії «Приведення національного законодавства у відповідність до вимог європейського законодавства та стандартів ЄС у сфері циркулярної економіки» передбачає створення нормативно-правової бази у сфері управління відходами.
Очікуваними результатами досягнення цієї операційної цілі є: розроблено та подано до Верховної Ради України проекту закону про відходи шин.
Таким чином, управління відходами шин є господарською діяльністю, яка відповідає вимогам Директиви Європейського парламенту і ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та про скасування деяких директив, Закону України Про управління відходами, Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, проєкту Стратегія розвитку циркулярної економіки України до 2035 року.
ІІ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Закон України Про альтернативні види палива в статті 1 визначає наступне вживання термінів:
- альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини;
- відходи – шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива;
- споживачі альтернативних видів палива – фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива.
Відповідно до статті 4 цього Закону до альтернативних видів рідкого палива належать горючі рідини, одержані з промислових відходів.
Закон України Про управління відходами в статті 1 визначає наступне вживання термінів:
- видалення відходів – операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії
- відновлення відходів – операція, у результаті якої відходи використовуються для корисних цілей, замінюючи матеріали, які мали бути використані для виконання певної функції або які підготовлені для виконання цієї функції на підприємстві чи в іншій господарській діяльності
- відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися;
- власник відходів – фізична особа, юридична особа, яка утворює відходи або яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;
- об’єкт оброблення відходів – установка, інженерна споруда або інший об’єкт, що використовується для здійснення операцій з відновлення або видалення відходів;
- оброблення відходів – операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій;
- побутові відходи – змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств;
- суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства;
- термічне оброблення відходів – технологічний процес з термічного оброблення відходів, який відповідає правилам технічної експлуатації відповідної установки.
ІІІ. ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИЙ ПІРОЛІЗ ВІДХОДІВ ШИН
Шини в основному складаються з гуми, сажі, сталі та різних хімічних речовин. Гума отримується в процеіс перетворення натурального або синтетичного каучуку на міцний, еластичний матеріал шляхом змішування з добавками (сажа, пластифікатори, вулканізатори) та подальшої вулканізації (нагрівання із сіркою).
Каучук — це еластичний полімерний матеріал (натуральний з латексу гевеї або синтетичний), що характеризується високою еластичністю, водонепроникністю та електроізоляційними властивостями. Основний компонент — поліізопрен (C5H8)n. Натуральний каучук виробляється з молочного соку (латексу) тропічних рослин, переважно бразильської гевеї. Синтетичний каучук виробляється промисловим способом з вуглеводнів, таких як бутадієн, для заміни натурального.
Бутадієн, (дивіні́л) CH2=CH—CH=CH2 — ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв’язками (належить до класу дієнів). 1,3-Бутадієн промислово отримують переважно шляхом екстрактивної ректифікації з С4-фракції піролізу нафти або в результаті дегідрування бутан-бутенових фракцій з використанням каталізаторів.
Високотемпературний піроліз відходів шин – це екологічний метод переробки гуми без доступу кисню за температури більш ніж 600 °C, що перетворює відходи шин (зношені покришки) на цінні вторинні ресурси: піролізна рідина – рідке паливо невикопного походження у кількості 40-50%, технічний вуглець (сажа, піровугілля) у кількості 30-35%, металобрухт (10-15%) та горючий газ (сингаз).
Цей технологічний процес з позицій Закону України Про управління відходами відповідно до Додатку 1 є термічне оброблення відходів – операцією з видалення відходів D9 «Фізико-хімічне оброблення, не зазначене в інших позиціях цього додатка, в результаті якого утворюються кінцеві сполуки чи суміші, що видаляються шляхом здійснення операцій, визначених у позиціях D1-D12 цього додатка, у тому числі випарювання, висушування, кальцинування тощо».
Високотемпературний піроліз відходів шин здійснюється на установках піролізу шин згідно правил технічної експлуатації відповідної установки, які виключають операції оброблення побутових відходів. Технологічні процеси високотемпературного піролізу як операції оброблення виділених вуглецевмісних фракцій побутових (муніципальних) відходів відбуваються на інших установках, з іншими технологічними параметрами та утворенням інших продуктів піролізу як за своїм складом, так і фізико-хімічними показниками.
Технологічний процес включає завантаження сировини, нагрівання в реакторі, конденсацію парів у рідкі продукти та очищення газів. Високотемпературна деструкція (на відміну від низькотемпературної за 200–600 °C) дозволяє отримати кращу якість вторинних продуктів внаслідок більш глибшого термічного розкладу.
Ключові етапи процесу піролізу такі:
На початковій стадії довголанцюгові полімерні структури починають руйнуватися, утворюючи менші молекули вуглеводнів. Наступний, середньостроковий етап подальшого піролізу призводить до утворення більшої кількості легких газоподібних вуглеводнів та ароматичних сполук. На завершальному етапі утворюється стабільний вуглецевий чорний вуглець, а також деякі менші газоподібні молекули.
Основні продукти високотемпературного піролізу
Піролізна рідина: складається переважно з вуглеводневих сполук і має високу теплотворну здатність. До її складу входять ароматичні вуглеводні, аліфатичні вуглеводні та інші олефінові речовини. Може використовуватися як альтернативне рідинне котельне паливо або сировина для подальшої переробки.
Технічний вуглець (сажа, піровугілля) застосовується у виробництві гумотехнічних виробів, як барвник або наповнювач.
Металокорд йде на переплавку як металобрухт.
Синтез-газ – це горючий газ, який зазвичай повертається в систему для підтримки роботи піролізної установки, забезпечуючи енергоефективність.
Процес включає завантаження сировини, нагрівання в реакторі, конденсацію парів у рідкі продукти та очищення газів. Високотемпературний метод (на відміну від низькотемпературного 200–600 °C) дозволяє отримати кращу якість продуктів за рахунок глибшого термічного розкладу.
IV. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ В ТОВАРНИХ ГРУПАХ 27 І 34 ВІДПОВІДНО ДО УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) є товарною номенклатурою Митного тарифу України, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. УКТ ЗЕД затверджена Законом України «Про Митний тариф України» (Закон № 674-IX і є основою для митного оформлення та статистики. Порядок ведення УКТЗЕЛ затверджено Постановою КМУ № 428 від 21.05.2012 р.
Пояснення до УКТ ЗЕД затверджені Наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256. Пояснення до УКТЗЕД розроблені для тлумачення змісту позицій, визначення характеристик товарів та кодів, базуючись на міжнародних стандартах, і містять описи товарів, класифікаційні ознаки, переліки включених/виключених товарів для правильної класифікації. Пояснення до УКТ ЗЕД враховують зміни Всесвітньої митної організації та Європейського Союзу, а також включають специфічні деталізації на національному рівні.
Пояснення до УКТЗЕД містять дві групи, за десятизначними кодами яких товари-суміші вуглеводнів можуть бути помилково класифіковані за умови некоректного застосування основних правил інтерпретації УКТЗЕД і Пояснень до відповідних груп, товарних позицій, товарних, підпозицій тощо, а саме:
- Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні або
- Група 38 Різноманітна хімічна продукція.
До товарної позиції 2707 «Масла та інші продукти високотемпературної перегонки кам’яновугільних смол; аналогічні продукти, в яких ароматичні складові переважають за масою неароматичні» відповідно до Додаткових пояснень до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19 відносять тільки ті продукти, в яких маса ароматичних складників перевищує масу неароматичних складників. До продуктів, що класифікуються за цими категоріями відносяться продукти, одержувані: 3. методом піролізу зношених, тобто непридатних до використання гумових шин та інших відходів та непридатних для використання гумових та пластикових товарів без подальшої обробки.
До товарної позиції 2710 «Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти:
– нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих та продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, за винятком тих, що містять біодизель та відпрацьовані нафтопродукти».
До цієї товарної позиції не включаються деякі продукти товарної позиції 3824.
Відповідно до пояснень до товарної позиції 3824 «Готові сполучні суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, що складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені» до цієї товарної позиції включаються хімічні продукти невизначеного хімічного складу незалежно від того, чи одержують їх як побічні продукти виробництва інших речовин чи безпосередньо як цільові продукти.
Таким чином, для класифікації сумішей вуглеводнів для коду УКТЗЕТ потрібно послідовне і коректне застосування основних правил інтерпретації з викладанням пошагового алгоритму та випробування фізико-хімічних показників товару (продукції) з метою визначення на їх підставі характерних ознак відповідно до Пояснень до УКТЗЕД, які обґрунтовують віднесення товару до конкретної групи, позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії.
V. ОПОДАТКУВАННЯ АКЦИЗНИМ ПОДАТКОМ ПАЛЬНОГО
Акцизний податок відповідно до п. 14.1.4 Податкового кодексу України визначається як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів.
Відповідно до п. 215.1 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті.
Відповідно до пункту 215.3 та підпункту 215.3.4 акцизний податок справляється з товарів, які є пальним, та обчислюється за ставками на підставі саме ДЕСЯТИЗНАЧНОГО код товару (продукції) згідно з УКТЗЕД.
Відсутність класифікації товару за десятизначним кодом УКТЗЕД скасовує підстави для нарахування акцизного податку на пальне.
Зазначене вище підтверджується також індивідуальною податковою консультацією Державної податкової служби України від 06 вересня 2019 р. № 52/6/99-00-07-03-02-15/ІПК, що код товару згідно УКТЗЕД для підакцизних і імпортних товарів зазначається із десяти знаків.
Таким чином, відсутність висновку щодо визначення для продукції десятизначного коду УКТЗЕД означає відсутність підстав для віднесення дослідженої продукції до підакцизної в розумінні Податкового кодексу України.
VI. ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ АНАЛОГІЧНОСТІ ПІРОЛІЗНИХ РІДИН ЯК АЛЬТЕРНАТИВНИХ РІДИННИХ ПАЛИВ
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 статті 215 Податкового кодексу України акцизний податок нараховується, якщо опис товару (продукції) згідно з УКТЗЕД «Тільки паливо пічне побутове» відповідає кодам товару (продукції) згідно з УКТЗЕД: 2710 19 62 00, 2710 19 66 00, 2710 19 67 00, 2710 20 32 00, 2710 20 38 00.
Для класифікації за зазначеними вище кодами товар має відповідати вимогам Пояснень до товарної позиції 2710 (стор. 501-504 Пояснень до УКТЗЕД):
2710 Нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти:
– нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих та продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, за винятком тих, що містять біодизель та відпрацьовані нафтопродукти:
2710 19 – – інші:
– – – важкі дистиляти:
– – – – палива рідкі (мазут):
– – – – – для інших цілей:
2710 19 62 00 – – – – – – із вмістом сірки не більш як 0,1 мас.%
2710 19 66 00 – – – – – – із вмістом сірки більш як 0,1 мас.%, але не більш
як 0,5 мас.%
2710 19 67 00 – – – – – – із вмістом сірки більш як 0,5 мас.%
2710 20 – нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих, та продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, що містять біодизель, крім відпрацьованих нафтопродуктів:
– – палива рідкі:
2710 20 32 00 – – – з вмістом сірки не більш як 0,5 мас.%
2710 20 38 00 – – – з вмістом сірки більш як 0,5 мас.%.
Таким чином, для класифікації палива пічного побутового як підакцизного товару за кодами УКТЗЕД: 2710 19 62 00, 2710 19 66 00, 2710 19 67 00 треба обов’язково визначати вміст сірки (чого зроблено не було) та довести, що суміш вуглеводнів є важким дистилятом, а не «багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких нафтових фракцій».
У Додаткових примітках1 до Групи 27 (стор. 483 Пояснень до УКТЗЕД) для товарної позиції 2710 визначено, що:
(d) термін “важкі дистиляти” (товарні категорії 2710 19 31 – 2710 19 99 та 2710 20 11-2710 20 90) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ІSO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом.
Тобто, для віднесення суміші вуглеводнів до підакцизних товарів визначений фракційний склад суміші нафтопродуктів має відповідати вимогам для важких дистилятів.
Для класифікації палива пічного побутового як підакцизного товару за кодами УКТЗЕД: 2710 20 32 00, 2710 20 38 00 треба обов’язково визначати вміст сірки (чого зроблено не було) та довести, що суміш вуглеводнів містить біодизель, і є важким дистилятом, а не «багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких нафтових фракцій».
Пояснення до товарних категорій 2707 99 11 і 2707 99 19 (стор. 497 Пояснень до УКТЗЕД) встановлюють, що ці товарні категорії охоплюють тільки ті продукти, в яких маса ароматичних складників перевищує масу неароматичних складників. До продуктів, що класифікуються за цими категоріями відносяться продукти, одержувані:
3. методом піролізу зношених, тобто непридатних до використання гумових шин та інших відходів та непридатних для використання гумових та пластикових товарів без подальшої обробки.
Аналогічність піролізних рідин вимогам до палива пічного підтверджується порівняльним аналізом фізико-хімічних показників на підставі протоколів випробувальних лабораторій, які акредитовані Національним Агенством з акредитації України на відповідність вимогам національного стандарту України ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій або атестовані регіональними органами стандартизації і мають відповідне свідоцтво – офіційне визнання компетентності лабораторії та її спроможності проводити вимірювання чи випробування згідно з установленими критеріями та стандартами.
Діючий галузевий стандарт України ГСТУ 320.00149943.010-98 Паливо пічне побутове (ППП). Технічні умови, розроблений Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробки “МАСМА” (УкрНДІНП “МАСМА”) і затверджений наказом Держнафтогазпрому України від 24.12.98 p. № 262.
Використання цього ГСТУ носить на даний час скоріш інформативну функцію за відсутності відповідного сучасного державного стандарту України.
В Законі України Про стандартизацію відсутнє визначення терміну «галузевий стандарт», а також законодавчо не регулюється застосування нормативних документів з таким статусом.
Статтею 6 Закону України Про стандартизацію залежно від рівня суб’єкта стандартизації передбачені такі нормативні документи:
1) національні стандарти та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації;
2) стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють стандартизацію.
Добровільне застосування ГСТУ 320.00149943.010-98 Паливо пічне побутове (ППП). Технічні умови передбачає визначення наступних фізико-хімічних показників: Густина за температури 20°С, В’язкість кінематична за температури 20 °С, Колір, Випробування на мідній пластинці, Температура застигання, Температура спалаху у відкритому тиглі, Зольність, Масова частка сірки, Масова частка води, Масова частка механічних домішок, Теплота згоряння (нижча) в перерахунку на сухе паливо (не браковочна).
Голова Технічного комітету стандартизації «Тверде відновлювальне паливо та біопаливо» (ТК 198)
Олег ЯРОШЕНКО
Голова Технічного комітету стандартизації «Стандартизація продуктів нафтопереробки і нафтохімії» (ТК 38)
Богдан КОЧІРКО
Провідний експерт в галузі нафтопереробки та нафтохімії Дмитро ГОРБАЧОВ